Шипування дерев: інструкція

Шипування – радикальний метод захисту дерев від спилювання, що полягає у вбиванні в стовбур цвяхів або металевих стержнів з метою вивести з ладу бензопилку. Технологія полягає в наступному (див. малюнок):


Як шипувати дерева (Джерело: Газета по-киевски)

Нижче розглянуто окремі питання щодо теорії та практики шипування:

Чи не шкодить шипування дереву?
Чи не порушує шипування закон?
Обладнання
Рекомендації щодо процесу
Безпека шипувальника
Безпека сторонніх осіб
Шипування пеньків
Шипування у лісі

Чи не шкодить шипування дереву?

Шипування, це щось на зразок щеплення для дерев: дерево має один раз пережити це, загоїти маленьку ранку, щоб потім не загинути від великої. Так само як і щеплення для людей (чи тварин), шипування запобігає тільки одній хворобі – пилкам. Іншим загрозам шипування не стане на заваді. Проте імовірність того, що дереву з часом загрожуватиме саме пилка, дуже велика.

Багато хто каже, що шипувати не можна, оскільки вбитий у дерево цвях може занести до дерева хвороботворні бактерії та спори грибів. Проте всі забувають, що птахами та іншими тваринами нерідко травмуються дерева, навіть вітром інколи ламаються гілки. І дерева не гинуть… Травми, отримані деревом від цього не можна порівняти із тими, що спричиняє цвях. У садах щовесни проводиться обрізка гілок, інколи навіть проводять омолодження дерев. Під „омолодженням” розуміють обрізання усіх пагонів крім одного, після чого він розвивається у „нове”, молоде дерево. І навіть такі заходи не призводять до загибелі дерева. Що вже казати про шипування… Пошкодження від  цвяха мізерне. Крім того, деякі садівники використовують цвяхи для підвищення врожайності дерев. Вони переконані, що десяток цвяхів в стовбурі – найкращий спосіб збільшити розміри і кількість плодів на дереві.

Чи не порушує шипування закон?

Шипування прямо не забороняється законами. Не можна лише «вбивати металеві предмети» в дерева на землях природно-заповідного фонду: в цьому випадку порушнику загрожує штраф.

Обладнання               

Для шипування потрібні: молоток або кувалда, цвяхи, болторіз або кусачки. Бажано мати також добійник та рукавички. Також можна використовувати шуруповерт.

Молоток має бути важким, вагою від 1 до 3 кг. Щоб позбутися блиску його, разом із ручкою, можна пофарбувати коричневою, чорною або зеленою фарбою з  балону. Якщо пофарбований молоток виходить надто блискучим, цей недолік легко ліквідувати за допомогою наждачного паперу. В такому вигляді його можна без проблем жбурнути в опале листя, де він  буде практично непомітним. Під час шипування, можна обмотати ганчіркою, щоб він не дзвенів на весь ліс.

Цвяхи обираються залежно від того, які породи дерев і якої товщини ви зібрались шипувати. Найменший розмір цвяхів, придатних  для шипування – 10 см., краще навіть 12 см. Найдовші – на ваш розсуд. Обмеження довжини цвяхів відбувається завдяки вашим фізичним можливостям, адже забити в дерево товстий і довгий цвях дуже важко. Є  велика імовірність того, що він загнеться до того, як ви його заб’єте повністю. Щоб цього не  сталось, треба бити дуже сильно. Цвях не загнеться, якщо при кожному ударі влазитиме в дерево. Якщо ж ви слабенько тюкатимете його, цвях загнеться точно.

Які саме цвяхи купляти залежить не лише від  розміру дерева, але і від його виду. Сосни, кедри, тополі, берези і липи м’які, в них можна вбити що завгодно. Дуб, граб і деякі інші дерева дуже тверді. Крім того, граб і деякі клени мають дуже рівну кору, на  якій цвях легко підчепити за шапку і витягти.

Серед  асортименту будівельних  магазинів інколи трапляються цвяхи із зазубринами, або зі спіральним рельєфом. Такий цвях витягти з дерева майже неможливо. Якщо ж у продажу їх немає, можна взяти трикутний або квадратний напилок і зробити на цвяхах зазубрини самотужки.

Болторіз  дозволяє легко відкусити шляпку цвяха перед остаточним забиванням у стовбур: Тоді його вийняти стає майже неможливо. Чим більший болторіз — тим легше відкусувати, але звичайно він більш помітний та менш зручний у транспортуванні. Тому обирайте розмір відповідно до товщини цвяхів та ваших фізичних можливостей.

Добійник — спеціальна стамеска, що допомагає легше добити цвях після відкушування шляпки.

Рукавички слід купляти тряпчані і одноразові – а отже дешеві. На раз вистачить пари. Одну рукавичку ви вдягаєте на руку, якою берете і тримаєте цвяхи (не забувайте, що всі вони в мазуті!), а другу використовуєте для зберігання решти цвяхів. Для руки, що тримає молоток рукавичка не треба. Можете натерти мозолі, та голою рукою молотки тримати значно надійніше. Цвяхи ж в рукавичці, як і молоток, можна жбурнути у листя, а потім забрати. Вони не розсиплються і не дзвенітимуть. Основну мас цвяхів лишайте у того, хто стоїть на шухері, а краще десь у кущах.

Рекомендації щодо процесу

  • Краще починати шипувати дерева відразу ж, як стає відомо, що їм погрожує вирубка (наприклад, ділянку віддали під забудову). Потім, коли з’являться паркан та охорона, зробити це буде набагато складніше.
  • Важливо розмістити цвяхи таким чином, щоб  той, хто пилятиме дерево, наштовхнувся принаймні на один з них.
  • Для додаткового ефекту, поєднуйте великі цвяхи з маленькими. Металевий детектор, який можуть використовувати при пошуку ваших цвяхів, не може відрізнити великі цвяхи від маленьких
  • Якщо ділянка дуже велика і прошипувати всі дерева неможливо фізично, починайте з тих, що розташовані по краям ділянки і ймовірно будуть зпиляні першими

Безпека шипувальника

Перше і головне у справі власної безпеки під час шипування – контролювати ситуацію. Шипувати дерева поодинці не можна. На кожних 1-4 шипувальника має бути принаймні один спостерігач, який слідкує, чи не наближається хто не будь до місця акції. Інакше кажучи – завжди ставте когось „на шухер”. Займатись шипуванням значно легше вдень, ніж вночі. Звісно, вдень легше зіштовхнутись в лісі з іншими людьми, проте будь-яку діяльність в лісі серед ночі, якщо її виявлять, автоматично вважатимуть підозрілою. Бажано не робити це біля доріг, не розмовляти при цьому. При появі на горизонті незнайомців, молотки і цвяхи можна відкинути в бік, скажімо  в лісову підстилку. Крім того, придумайте спільну легенду, чим ви тут займаєтесь: пікнік (о, а ось і бутерброди!), вішання шпаківень, зоологічні дослідження тощо. Для того, щоб це можна було зробити оптимально, вам варто зробити попередні приготування.

Безпека сторонніх осіб

Зазвичай на місці шипування залишають попереджуючі таблички або знаки (наприклад: «Обережно! У дерева вбиті цвяхи! Небезпечно!» або нанесена краскою буква «Ш»).  Такі таблички не варто лишати там, де дерева не зашиповані. Треба хоча б для вигляду защипувати кілька дерев навколо таблички.

З іншого боку, з часом цвяхи заіржавіють, вкриються мохом, а з роками і корою. І їх не стане видно. Про вигідність чи користь цієї властивості можна сперечатися, проте для вашої особистої безпеки краще, щоб цвяхи якнайшвидше перестали бути помітними.

Якщо (хоча це може бути вкрай рідко) робота іде із побіленими вапном деревами, цвяхи легко замалювати коректором.

Шипування пеньків

Під час вирубки дерев у парках і лісопарках, де є необхідність видалити пеньки, не травмуючи значною мірою грунт, „зеленбудівці” використовують спеціальний метод. Пеньок обкопують на певну глибину і потім спилюють ще раз. Після цього зріз пенька лишається нижче рівня грунту і його легко засипають. Щоб перешкодити рубкам дерев, які будуть проводитись тими ж робітниками, що і дана рубка, можна у середину трухлих пеньків повстромляти довгі і товсті цвяхи, або металеві штирі, які легко попсують пилки. Перевагою цього методу є те, що він зовсім безшумний.

Шипування у лісі

Коли мова іде про рубки дерев у лісі, можна виділити багато специфічних особливостей шипування. Наприклад, коли планується рубка старих сосен для використання їх, як ділової деревини, лісничі попередньо ходять до цих дерев і сокирою зчищають невелику кількість кори, яка легко відшаровується. Це робиться для того, щоб перевірити, чи не вражене дерево комахами-шкідниками лісового господарства. Таким чином, в залежності від ситуації, можливо є сенс демонстративно необережно повбивати цвяхи у дерева, показавши, таким чином, що деревина зіпсована, або ж, навпаки, вбивати цвяхи над і під сучками, там, де точно не зчищатимуть кору під час огляду лісового масиву.

Крім того, для офіційної рубки, дерева попередньо відмічають спеціальними мітками. Можете вважати, що ця мітка – для вас. Ці дерева слід шипувати в першу чергу. Проте систем маркування дуже багато. Треба розібратись, що значать ті чи інші мітки. До певного моменту вам не відомо навіть те, чи відмічені дерева мають бути вирубані, чи залишені.

Перед суцільними рубками в лісах, розробляють спеціальні технологічні карти рубок. Згідно цього документу, скажімо, рубка ведеться в квадраті зі сходу – на захід. І ніяк інакше. Таким чином, побачивши, в якому напрямку почали валити ліс, ви можете зробити шипування більш ефективним.

Деякі активісти вважають, що доцільно знищувати в лісах стовпчики лісових  виділів (не плутати з квартальними стовпчиками!). Якщо це зробити – межі виділів будуть втрачені і не ясно буде, де саме слід пиляти дерева. Після цього вже можна спокійно шипувати ліс. З іншого боку, знищення стовпчиків стане втратою орієнтирів і для вас самих.

За матеріалами Посібника з радикальних методів охорони природи.

Leave a Comment

Filed under Библиотека, Практические советы

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Лимит времени истёк. Пожалуйста, перезагрузите CAPTCHA.