Ми – група людей, об’єднаних спільними ідеями про статус людини у природньому світі та про соціальні відносини, які ведуть до гармонії із цим світом.
Тут ми окреслюємо спільні світоглядні рамки, на яких сходяться члени редколегії. А саме:
І. Людство перебуває у стані конфлікту з природним довкіллям. Цей стан я кризовим. Це означає, що діяльність людства, незалежно від політичного та соціального устрою окремих держав, веде до:
– кліматичних змін,
– забруднення довкілля,
– скорочення видів та біорізноманіття.
ІІ. Людство перебуває у стані конфлікту всередині свого виду. Цей стан також є кризовим. А саме:
Людство розділене на держави, всередині яких є поділ на раси, нації, політичні устрої. Усі вони мають збройні сили або військові формування. Частина держав, як нині росія і Україна, перебувають у стані війни. Після відносного «затишшя» після розпаду СРСР росія знову активізувала погрози ядерної війни.
Ми констатуємо, що привести такий порядок речей до миру на всій планеті за нашого життя не є можливим, але можна прагнути до гармонізації міждержавних відносин. Такі її спроби, як створення ООН, несуть прогрес людству, хоча й не витримують іспит російсько-українською війною.
ІІІ. Ми розуміємо, що допоки Україна перебуває в стані війни з рф, суспільна думка передовсім сконцентрована на збереженні нашої державності й українців як спільноти. Однак війна і виживання не виключають стратегічного мислення, лобіювання державної політики у сфері охорони довкілля та прав тварин, збереження природних екосистем на кшталт дна колишнього Каховського водосховища, Чорнобильського біосферного заповідника та інших. Роботу із лобіювання дружніх до довкілля законопроектів активісти та політики мають вести повсякчасно, і ми підтримуємо її.
IV. Україна перебуває у стані скорочення біорізноманіття, критичних змін клімату. Рецепти відвернення такого стану винайдені людством у вигляді створення об’єктів природно-заповідного фонду, державного регулювання бізнесу, підписання та дотримання конвенцій з обмеження викидів, збереження ландшафтів та ін.
V. Ми – за міські екосистеми і ставимо екосистемні послуги ландшафтів понад інтереси економіки. На рівні міст, зокрема Києва, скорочення біорізноманіття є водночас процесом ущільнення забудови. Ми усвідомлюємо, що великий бізнес України часто суперечить інтересам збереження біорізноманіття, тому що забудовникам вигідніше будувати багатоповерхівки і ТРЦ на місці зелених зон. Водночас ця забудова є знищенням «спільного блага», за яке ми також виступаємо. Спільним благом є громадські простори, зелені зони, пам’ятки архітектури. Для нас історична забудова, там, де вона лишилася, є привабливішою за новітні будівлі. Історичні пам’ятки мають естетичні переваги та є складовими національної пам’яті, сприяють туризму. Тому дружніми до нас є рухи на захист старовини, спільно з рухами на захист довкілля.
VI. Стосовно політики у сфері прав та добробуту тварин. Ми сходимося на тому, що варто розмежувати сфери домашніх, сільськогосподарських і диких тварин.
Права домашніх тварин в Україні захищені на рівні законодавства.
Права сільськогосподарських тварин існують лише в початковому вигляді.
Права диких тварин – аналогічно.
Гуманне ставлення до усіх тварин без розмежувань є нашим етичним ідеалом. Також ми усвідомлюємо контраверсійність нашого етичного ідеалу, тобто є ситуації, коли людина є, для прикладу, активним мисливцем і водночас захисником України. Вважаємо, що переконати маси людей у нашому ідеалі можна лише шляхом ненастанної пропаганди та власним прикладом.
Спільною нашою точкою зору в сфері захисту прав домашніх тварин є:
– масова стерилізація усіх собак і котів в містах і селах Україні;
– жорстке регулювання державою утримання й розмноження цих тварин, усунення викидання їх на вулиці;
– тиск на «зоозахисні» комунальні структури з метою усунення корупції та пропаганди відповідального ставлення до собак і котів.
VII. Ставлення до державних та комунальних інституцій, демократії. Ми виступаємо за їхнє реформування і усунення корупційних схем, але не бачимо альтернативи державі й комунальникам у осяжній перспективі – особливо на тлі агресії російської держави.
Ми вважаємо демократію єдиною придатною для українців формою правління, а парламентаризм – пріоритетом. Ми вітаємо будь-які експерименти, які не суперечать демократичним цінностям –– створення екопоселень, сільських комун або кооперативів, впровадження криптовалют та інші як новітні, так і класичні способи самоорганізації. Хутірський спосіб життя є історично властивим українцям і ми вітаємо його розвиток із новітніми технологіями. Окрім того, розвиток села у дусі еко-дружніх технологій, роботи громад є запобіжником від новітнього закріпачення.
VIII. Ставлення до міст. Ми усвідомлюємо, що в історичній перспективі міста та міський спосіб життя будуть невід’ємною частиною економіки. Тож шлях природоохоронців у ситуації, що склалася – максимально зберігати біорізноманіття міських територій; пропагувати концепт «екосистемних послуг», тобто «невидимих», але обчислюваних у вигляді грошей послуг, які надають ліс, степ та інші екосистеми. Оскільки чиновникам та бізнесу недостатньо суто естетичних та духовних аргументів на користь збереження довкілля, саме екосистемні послуги та рамкові конвенції ЄС стануть вирішальними аргументами для українських «лідерів».
Що таке екосистемні послуги: https://www.youtube.com/watch?v=AbPERETluWk
Описані світоглядні постулати передбачають, що людина в нашій редколегії може мати будь-які релігійні або політичні переконання – за умови, якщо вони не суперечать правам людини та природи, захисту України від агресії. Сфера сакрального або ж атеїстичного є недоторканною і є власним вибором кожної людини. Натомість сфера політичного є предметом для дискусій та вироблення консенсусу.
Якщо ви поділяєте окреслені нами цінності і готові створювати інформаційний продукт, який поширює їх – пишіть нам. Ми будемо раді об’єднати різноманітних людей у колі однодумців.
