Захисниця тропічних лісів: ваша цивілізація вбиває життя на Землі

Британське видання The Guardian опублікувало звернення лідерки амазонського
племені до західних політиків.

Немонте Ненкімо є співзасновницею некомерційної організації під керівництвом корінних народів «Сейбо Альянс», перша жінка-президентка  ваоранської організації з провінції Пастаза. Журнал Time назвав її однією із 100 найвпливовіших людей у світі.

У минулому році Амазонка була більш відома завдяки спалюванню лісу, ніж збереженню ліс ів. Але судовий процес, який розпочала Немонте Ненкімо, співзасновниця Альянсу Сейбо, був вражаючим явищем на цьому тлі. Вона захищає батьківщину Ваорані в Еквадорі від негайного знищення. Немонте живе своєю боротьбою. Вона продовжуває захищати улюблений ліс від промисловості та нафтових компаній, які поглинають його.

Nemonte Nenquimo

У 2019 році Ненкімо очолила історичну юридичну перемогу свого народу проти
еквадорського уряду, захистивши півмільйона акрів первинних тропічних лісів від
буріння нафти та створивши прецедент для прав корінних народів у цілому регіоні.
Вона належить до ваоранського народу, легендарних мисливців
південно-центральної еквадорської Амазонки, які наразі налічують приблизно 5000
осіб, об’єднаних у 54 громади. Вони живуть на площі 2,5 мільйона акрів
найбагатших на біорізноманіття тропічних лісів на планеті.

Вихована у традиційній громаді Немонпаре в регіоні Пастаза еквадорської
Амазонки, Ненкімо була співзасновницею некомерційної організації корінних
народів “Сейбо Альянс” у 2015 році, аби захистити землі корінних
народів та їхні засоби до існування від видобутку ресурсів на їх територіях. У
2018 році вона була обрана першою жінкою-президентом CONCONAWEP, ваоранської
організації провінції Пастаза. https://www.amazonfrontlines.org/chronicles/time-100-influential-nemonte-nenquimo-waorani-indigenous-amazon/

Ми, корінне населення, боремося за збереження Амазонки, але уся планета у
небезпеці, оскільки ви не поважаєте нашу боротьбу.

Шановні президенти дев’яти амазонських країн та всі світові лідери, які
поділяють відповідальність за сплюндрування нашого тропічного лісу,

Мене звати Немонте Ненкімо. Я жінка ваорані, мати і лідерка свого народу.
Амазонський тропічний ліс – це мій дім. Я пишу вам цей лист, бо пожежі все ще
лютують. Тому що корпорації розливають нафту в наших річках. Тому що шахтарі
крадуть золото (як це роблять  вже 500
років), та залишають після себе розриті ями та токсини. Оскільки земельні
хапуги вирубують первісний ліс для пасовиськ худоби, росту плантацій та
прогодування білої людини. Оскільки наші старійшини вмирають від корона вірусу.
А в той час ви плануєте свої наступні кроки з розподілу наших земель для
стимулювання економіки, яка ніколи не приносила нам користі. Тому що, як
корінні народи, ми боремося, щоб захистити те, що ми любимо ­­­­– наш спосіб
життя, наші річки, тварин, наші ліси, життя на Землі, – і саме настав час, коли
ви маєте нас послухати.

У кожній із наших сотень різних мов по всій Амазонці ми маємо слово для вас
– чужинець, сторонній. На моїй мові, ваотедедо, це слово – “коворі”.
І воно не повинно бути поганим словом. Але ви зробили його таким.  Для нас це слово стало означати (і жахливим
чином ваше суспільство стало репрезентувати) білу людину, яка гадки не має про
силу, якою володіє, і шкоду, яку завдає.

Ви, мабуть, не звикли до того, що корінна жінка називає вас невігласами і,
тим паче, на такому майданчику, як цей. Але для корінних народів це зрозуміло:
чим менше ви про щось знаєте, тим меншою цінністю це для вас є і тим легше це
знищити.  Під «легше» я маю увазі: без
відчуття вини, безжально, безглуздо. Це саме те, що ви робите з нами як
корінними народами, з нашими тропічними лісами та, зрештою, з кліматом нашої
планети.

Нам знадобилося тисячі років для пізнання тропічних лісів Амазонки. Щоб
зрозуміти її шляхи, її секрети, навчитися виживати та процвітати разом з нею. А
от вас мій народ ваорані знає лише 70 років (з нами в 1950-х роках “зв’язались”
американські євангельські місіонери). Але ми швидко навчаємось, і ви не такі складні,
як тропічні ліси.

Ви говорите, що нафтові компанії мають нові чудові технології, які можуть
ковтати нафту з-під наших земель, як колібрі, що ковтає нектар із квітки. Проте
ми знаємо, що ви брешете, тому що ми живемо нижче по течії відносно нафтових
витоків. Коли ви говорите, що Амазонка не горить, нам не потрібні супутникові
знімки, щоб довести, що ви помилилися. Ми задихаємось димом фруктових садів,
які наші предки саджали століття тому. Коли ви говорите, що терміново шукаєте
кліматичні рішення, але продовжуєте будувати світову економіку, засновану на
видобутку та забрудненні, ми знаємо, що ви брешете, тому що ми – найближчі до
землі і першими чуємо її крики.

У мене ніколи не було можливості вступити до університету і стати лікаркою,
адвокаткою, політикинею чи науковицею. Мої старійшини – мої вчителі. Ліс – мій
учитель. І я навчилася достатньо, щоб знати, що ви загубили дорогу і що ви у
біді (хоча ви ще цього повністю не розумієте) і що ваша біда загрожує будь-якій
формі життя на Землі. (І я промовляю це нарівні зі своїми братами та сестрами по
корінним народам по всьому світу).

Ви нав’язали нам свою цивілізацію, і тепер подивіться, до чого ми дійшли:
глобальна пандемія, кліматична криза, вимирання видів і те, що на чолі усього цього
– поширення духовної бідності. Усі ці роки ви тільки забираєте, і забираєте, і
забираєте. І ви не мали ні сміливості, ні цікавості, ні поваги, щоб
познайомитися з нами. Щоб зрозуміти, як ми бачимо, думаємо і відчуваємо, і що
ми знаємо про життя на цій Землі.

Я не зможу також навчати вас у цьому листі. Але все, що я можу сказати, – пов’язане
з тисячами й тисячами років любові до цього лісу, до цього місця. Любові у
найглибшому сенсі, як благоговіння. Цей ліс навчив нас легко ходити, і оскільки
ми слухали, вчилися й захищали Його*, Він дав нам усе: воду, чисте повітря,
харчування, притулок, ліки, щастя, сенс. І ви забираєте все це не лише у нас,
але й у всіх на планеті, а також у майбутніх поколінь.

Зараз ранній ранок в Амазонці, перед першим променем сонця. Час, який призначений
для нас, щоб  ми могли поділитися своїми
мріями, своїми найпотужнішими думками. І тому я кажу всім вам: Земля не очікує,
щоб ви її врятували, вона очікує, щоб ви її поважали. І ми, як корінні народи,
очікуємо того ж.

В оригінальному тексті авторка називає Ліс у жіночому роді, а не в середньому, як ми звикли в англійській мові, або в чоловічому, як ми звикли в українській.

Переклад: Інна Довганюк.

Оригінал статті.

Leave a Comment

Filed under Uncategorized

Міністерство культури, молоді та спорту України підтримує цирки без тварин

До 2021 року в українських цирках не буде тварин і ця заборона буде законодавчою, стверджують у міністерстві.

«Це принципово і для тварин, і для людей, бо усі заслуговують гуманного ставлення.
Україна упевнено рухається до переліку цивілізованих країн, де використання тварин у цирково-розважальній діяльності заборонене повністю чи частково» – говориться у заяві на сторінці мінкульту.

Такий законопроєкт підготовлений і зараз триває громадське обговорення.
Громадськість може написати до мінкульту до 07 березня 2020 року на [email protected]
Автори картинки – Відкриті клітки.

Leave a Comment

Filed under Uncategorized

Апсайклінг – На сукню йде п’ять старих піджаків, а перешиті джинси коштують $400

На сукню йде п'ять старих піджаків, а перешиті джинси коштують $400

Коментар Олега Андроса щодо апсайклінгу, 28.12.2019.

Українські майстри вправно шиють модні речі з непотребу, але без підтримки “зверху” проблему старого одягу не подолати

Continue reading

Leave a Comment

Filed under Медіа-огляд, Медіа-огляд

Фрімаркет для котиків – Львів, 9.01.2020

Фрімаркет – це вільний обмін речами. Ідеальна можливість подарувати речам нове життя. Етично і екологічно!

Фрімаркет у Львові 9.01.2020

А якщо фрімаркет на користь котиків, з гарячим чаєм, веганськими тортиками, іграми і спілкуванням з однодумцями? Етично, екологічно і затишно!

Continue reading

Leave a Comment

Filed under Uncategorized

Котомістечко: «Ми не притулок, ми арт-майданчик!»

Як можуть комфортно співіснувати люди та коти, а з ними разом мистецтво та апсайклінг? Легко, кажуть Зоокоти! Ми поговорили з Олегом Андросом – співзасновником Спілки вільних журналістів «Природа понад усе», що зокрема опікується котячим життям у Київському зоопарку.

Continue reading

Leave a Comment

Filed under Uncategorized

МурКотячий Новий рік – Київський зоопарк, 28.12.2018

Котомістечко запрошує!
Що: святкування Нового року, благодійний збір коштів на потреби Котомістечка – проекта ГО “Спілка вільних журналістів “Природа над усе””.
Де: збір на службовому вході до Київського зоопарку, вул. Зоологічна, 2.
Коли: п’ятниця, 28 грудня, збір о 12:00, тривалість свята – до 16:00. Continue reading

Leave a Comment

Filed under Uncategorized

Два европейских киновзгляда на жизнь африканских крестьян

Киевский фестиваль документального кино «Docudays» 2018 года порадовал лишь одним эко-протестным фильмом, неплохо дополненным остросоциальным кино о том же континенте. Речь идёт о лентах «Спасибо за дождь» и «Макала», и мы рассмотрим каждую по отдельности. Continue reading

Leave a Comment

Filed under Uncategorized

«Эковоины» по-африкански: Национальный парк Вирунга

Национальный парк «Вирунга», ДРК

Тема Африки в наших краях разработана намного меньше, чем, к примеру, тема Ближнего Востока. О войне на палестинских территориях украинцы хотя бы узнают из новостей, Африка же скрыта завесой молчания. Мы едва ли знаем названия всех африканских стран и уж тем более не знаем о перипетиях тамошней политики. Войны и военные преступления в бывших колониях заботят нас, как и белых обитателей «Первого мира», очень мало. Есть, однако, темы, которые сквозь эту завесу время от времени просачиваются. Одна из них — красота африканской природы и необходимость её защищать. Continue reading

Leave a Comment

Filed under Uncategorized

Фильм – голос морских животных, «рождённых быть свободными»

Одной из самых примечательных лент в программе киевского фестиваля «Docudays» 2017 года стала «Рождённые свободными» производства РФ и Великобритании (2016). Режиссёр картины – Гаянэ Петросян, продюсер – Майк Лернер. Фильм примечателен тем, что cочетает документальное кино и мощный протестный посыл. Continue reading

Leave a Comment

Filed under Медіа-огляд, Медіа-огляд, Медіа-огляд, Медіа-огляд

Пам’яті Дмитра Фортунатова

Дмитро Фортунатов

11 грудня 2018 р. пішов з життя Дмитро Фортунатов – відомий захисник зелених зон Києва, журналіст, громадський діяч. Йому було 50 років (народився 11 жовтня 1968 року), лишилася сім’я – мама, дружина, діти та онуки.

Причина смерті, як повідомила активістка Ірина Алексеєнко, – інфаркт. За даними сайту «Активні громадяни», останнім часом Дмитро погано себе почував, звертався до лікарів. Continue reading

Leave a Comment

Filed under Альтернативна журналістика, Повідомлення