12 січня 2012 р. в Голосіївському районі столиці по вул. Глушкова, 16 загинув від отрути собака на кличку Тузик. Пес був безпритульним і останні п’ять років знаходився під опікою мешканців будинку.
«Громадяни України — нелюди. Такої думки про нас на Заході, і виною цьому щоденне жорстоке нищення тварин в столиці» — заявляють зоозахисні волонтери.
«Тузик був компанійським, ласкавим, охоче грався з дітьми. Скарг на пса за ці роки не було жодної», – розповідає волонтер Зоя Оксаненко. – Вбивство собаки дуже схвилювало мешканців нашого дому, особливо дітей. Дорослі стурбовані тим, що поряд із ними мешкає цинічна й жорстока нелюдь».
17 cічня у тому таки Голосіївському районі було знайдено ще одного собаку з ознаками отруєння. У важкому стані його відвезли до ветлікарні, затрати на лікування собаки (а вони у таких випадках чималі) ляже на плечі волонтерів.
Від убивства тварини до убивства людини один крок. Як відомо з кримінальної практики, серійні убивці починали свою «кар’єру» з жорстокого знущання над безсловесними істотами. Не виключено, що сьогодні цей страшний сусід «тренуєтся» на тваринах, а завтра від його рук може постраждати людина.
Зоя Оксаненко та інші мешканці будинку написали скаргу до ГУ МВС Голосіївського району. Почасти люди не дуже охоче звертаються в подібних випадках до правоохоронних органів. Як показує практика, далеко не всі пересічні міліціонери поінформовані про Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» та здебільшого ігнорують Статтю 299 Кримінального кодексу України.
Якщо на вашу скаргу щодо убивства тварин правоохоронці реагують некоректно, з насмішками, волонтери радять скаржитися на нерадивих міліціонерів за номером 102 та надавати цьому широкого розголосу. Слід звертати увагу міліції, що від жорстокості до тварин морально страждають і люди.
Спілка вільних журналістів «Природа над усе» вже не вперше звертає увагу спільноти на те, що отрута знаходиться в широкому продажу, а отже усі тварини, і не лише безпритульні, підлягають смертельній небезпеці. Не виключено, що від отрути можуть постраждати також і люди, особливо малюки.
«Євро-2012 — не привід для вбивства тварин, – говорить голова СВЖ «Природа над усе» Анжеліка Комарова. – Ми висловлюємо стурбованість високим рівнем жорстокості як у суспільстві, так і у владних структурах. Це негативно впливає на міжнародний рівень України, що є особливо актуальним напередодні «Євро-12»».
Ігор Рудь.
Ukraine — Stop killing dogs and close dolphinariums — http://www.facebook.com/pages/ProWal-Ukraine-Stop-killing-dogs-and-close-dolphinariums/334722569871994?sk=info
> Від убивства тварини до убивства людини один крок.
В цьому абзаці явна підміна тези. По-перше, переважна більшість тих, хто вбиває тварин, не вбивають людей. Наприклад, майже в кожному сільському дворі топлять кошенят, але це не призводить до вбивства людей. По-друге, вбивство не дорівнює жорстокому знущанню. Ті, хто труїть тарганів чи щурів, насправді просто хочуть чистоти, а не познущатись над тваринами. Підозрюю, що ті, хто труїть бездомних котів чи собак, діють так само і з тих же мотивів, як і при виведенні тарганів. Відрізнити садиста від любителя чистоти досить просто — садист довго мучитиме тварину, тоді як любитель чистоти просто її позбудеться у швидкий і дешевий спосіб. Так що не розводьте демагогію: в даному разі Тузика не замучили, а отруїли як таргана, і зробив це, схоже, не потенційний маньяк, а хтось із сусідів, якому вже набридло вступати в собаче лайно. Це цілком раціональне рішення, адже Тузик сусідам був насправді непотрібним, якщо за п’ять років ніхто не забрав його собі додому.
Можна тільки поспівчувати жителям, котрі п’ять років терпіли у себе на подвір’ї пса, а не забрали його додому чи не здали до ветеринарної служби. Хіба це не свідчить про те, що всі, хто брав участь у підгодовуванні, але спокійно залишав собаку на вулиці, — цинічні й жорстокі люди?
Отрута, звісно, це жорстокий нелюдський засіб, який не розбиратиме жертв, можуть постраждати і домашні тварини, і безпритульні люди, які риються в смітті в пошуках їжі, і діти. Але замилування безпритульними собаками повинно мати розумні межі. Дивився на каналі Animal Planet про те, як чинять американські ветеринарні служби. Безпритульні тварини, що не знаходять хазяїв, просто присипляються. Милосердя до тварин має закінчуватися там, де починається безпека і комфорт людини.
Щоб не повторюватися — читайте мої аргументи тут.
http://androsland.livejournal.com/270079.html
Олег.