Нещодавно Київрада проголосувала за проект будівництва океанаріуму на території Київського зоопарку. Ситуація пахне нечесними грішми і фактично є спробою захоплення частини території природно-заповідного фонду. Для погодження незаконного проекту колективу зоопарку нав’язують нового керівника, який готовий підписати будь-які документи щодо незаконного будівництва. Міська влада ігнорує також інформацію про жорстокість та незаконність утримання морських ссавців у неволі.
Усі дельфінарії – незаконні
Дельфіни Чорноморського басейну занесені до Червоної книги, в якій вони отримали статус рідкісних та вразливих. За законом «Про Червону книгу України», використання цих видів дозволяється у виняткових випадках лише у наукових і селекційних цілях. В Україні, починаючи з 2008 року діє мораторій на вилов дельфінів. Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 328 від 20 вересня 2011 року «Про тимчасову заборону спеціального використання китоподібних Чорного і Азовського Морів» заборонено вилучення дельфінів з природного середовища існування, окрім випадків збору залишків загиблих дельфінів з науково-дослідною метою.
Однак власники дельфінаріїв виловлюють дельфінів під виглядом передбаченого у законодавстві «спеціального використання». Це наприклад, реабілітація, лікування або дослідження дельфінів. На практиці такі, здавалося б, корисні завдання є лише прикриттям для того, щоб відловити дельфінів для використання у прибуткових шоу. Кожні 7 років, за офіційною статистикою, в дельфінаріях світу помирає половина всіх дельфінів. От і виходить, що дельфінів потрібно знову і знову виловлювати у морі. Дельфіни входять до списків CITES — міжнародної конвенції, що забороняє експорт-імпорт вимираючих видів фауни та флори. Офіційно дельфінів можна купувати у двох країнах — Японії та Мексиці. Вартість одного — $ 100 тис. плюс доставка. На чорному ринку України ціна виловленого з Чорного моря дельфіна — близько $ 25 тис. І хоча це забороняється законодавством, тварин продовжують ловити, немовби для реабілітації, називаючи їх хворими.
З огляду на юридичне підґрунтя, усі дельфінарії працюють незаконно, вони не мають документів та дозволів на утримання дельфінів, при перевірках Державною екологічною інспекцією неодноразово виявлено низку грубих порушень вимог природоохоронного законодавства. Так, відсутні дозволи Міністерства екології та природних ресурсів України на утримання в неволі морських тварин, дозволи Державного комітету ветеринарної медицини. Щоразу при використанні дельфінів у видовищних заходах порушуються вимоги статей 7, 8, 25 закону «Про захист тварин від жорстокого поводження».
Жорстокість до дельфінів, небезпека для людей
А як почуваються дельфіни у штучних умовах? Ще до потрапляння до дельфінаріїв тварини переживають сильний стрес при відлові. Ці компанійські тварини страшенно страждають, коли розбивається зграя, поєднана міцними сімейними зв’язками. Далі тварини мають перенести процес транспортування. Шанси вижити при вилові і перевезенні – 50 %. В природі дельфіни протягом доби долають до 160 км та пірнають на глибину до 200 метрів. Жоден дельфінарій не здатен забезпечити їм таку можливість. І це не говорячи про пересувні дельфінарії та іржаві ємкості, в яких перевозять дельфінів.
Тваринам у дельфінарії не забезпечують відповідного до їх біологічного виду харчування: їх годують мороженою рибою. А система тренувань базується на обмеженні в їжі задля виконання завдань тренера за винагороду. Дно басейну в порівнянні з морським – гола пустеля. Сонарні хвилі відбиваються від плоских стін, створюючи ефект багаторазового відлуння, який спричиняє дискомфорт для органів відчуття дельфінів, через що вони практично не спілкуються й страждають від вимушеної психологічної ізоляції.
Вода в басейнах дельфінаріїв містить нітрати, нітрити, фосфати, хлорфенол та сечовину та фекалії тварин, що перевищує допустимі норми у десятки разів. Від хлору у дельфіни страждають хвороби шкіри, подразнення очей, а деякі з них навіть сліпнуть. Підвищена агресія, хвороби внутрішніх органів, падіння імунітету, шумовий стрес (адже під час шоу обов’язково лунає гучна ритмічна музика) – ось атрибути бізнесу на дельфінах.
У воді басейнів нерідко присутній вірус папіломи людини – небезпечного онковірусного захворювання, що передається у т. ч. і побутовим шляхом. Сумніви викликає стан води й по мікробіологічним показниками. Таким чином, “дельфінотерапія” може завдавати шкоди і здоров’ю ваших дітей, викликаючи небезпечні захворювання, причинно-наслідковий зв’язок яких із застосуванням зазначеного методу важко довести, враховуючи тривалий латентний період розвитку цих хвороб.
Міф про дельфінотерапію
Дельфінарії розповсюджують міфи про успішне лікування ДЦП, аутизму та інших психічних відхилень у дітей. У Міністерстві охорони здоров’я і Спілки психіатрів України дельфінотерапію вважають профанацією і не ліцензованим способом лікування. Плавання з дельфінами експерти Міністерства охорони здоров’я України прямо називають шкідливим. Більшість дельфінаріїв не мають в своєму штаті медиків, а Міністерство охорони здоров’я навіть не видає ліцензій на такий вид лікування. Дельфінотерапію як метод лікування заперечують провідні лікарі світу. Серед них Семен Глузман, голова Асоціації психіатрів України: «Сучасна медична наука не має справжніх доказів позитивного або негативного впливу «дельфінотерапії» на дітей, що страждають на аутизм і ДЦП. Стандарти лікування цих захворювань, які визначають конкретні методи надання медичної допомоги таким дітям у жодній країні світу не містять «дельфінотерапії».
Відповідні методичні рекомендації МОЗ України, що були видані у 2009 році, також не регламентують «дельфінотерапію» як метод лікування».
Подумайте, чи може дельфін – дика тварина, яка сама страждає від непридатних для існування умовах, лікувати дітей? Адже анімалотерапію можна проводити з домашніми тваринами, які звикли жити поряд з людиною протягом тисяч років – з кіньми, собаками, кішками, які принесуть дитині таку ж радість і такий же позитивний ефект та стануть другом малюка на багато років!
З іншого боку, дельфінарії є дуже прибутковим бізнесом. Цікаво, що наразі дельфінарії надають й інші послуги, етичну сторону яких важко прокоментувати. Це, наприклад, купання з дельфінами (в Київських дельфінаріях вартість послуги коливається в межах 300-800 грн), музичні концерти в дельфінарії, весілля та корпоративи з дельфінами! Надмірна експлуатація дельфінів обумовлена тим, що вартість вилову та купівлі дельфіна доволі висока і становить понад 100 000 грн. (а живе він усього кілька років). Активіст громадської організації «Pro wal», що займається захистом китоподібних від жорстокого поводження Андреас Морлок нещодавно побував у київському дельфінарії і надав йому таку оцінку: «Люди приходять побачити «яскраве шоу», абсолютно не замислюючись над тим, а що, власне, приховане за яскравою обгорткою. Коли людина дивиться, як катують тварин і радіє – це ненормально, погодьтесь. Подібне ставлення до тварин є індикатором морального стану суспільства».
Міська влада піддалась на авантюру
Підприємці настільки увійшли у смак, що вирішили збудувати черговий океанаріум в Київському зоопарку. Цей проект активно лобіювали ще з початку року заступники голови КМДА. Утримання в океанаріумі дельфінів підтвердив заступник голови КМДА О. Мазурчак. Чи буде там практикуватися дельфінотерапія? Не виключено, адже океанаріум будують як начебто для того, щоб утримувати прибуток для подальшого будівництва нового приміщення для приматів. Таку логіку чиновників важко зрозуміти: чи не краще одразу будувати сучасне приміщення для бідолашних людиноподібних? До того ж довгобуд знаходиться над лінією міського водогону, що унеможливлює будівництво котловану під океанаріум. Не виключено, що на території зоопарку виросте не океанаріум, а черговий хмародер або торговельно-розважальний центр.
Просування проекту одразу пішло нелегітимним шляхом. Рішення Київради № 732/8069 від 12 липня 2012 р. не погоджене з Міністерством екології та природних ресурсів і містить пункт про відчуження власності зоопарку на користь приватного підприємства. Йдеться про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Подих природи» права на часткову власність на будівлю океанаріуму. Це заборонено Законом України «Про природно-заповідний фонд», у якому говориться, що існуючі зоологічні парки не підлягають приватизації. Існує затверджений Мінприроди і КМДА Проект Організації Території зоопарку, згідно якого будівництво океанаріуму не передбачено. Це будівництво також суперечить Статуту Київського зоопарку, в якому говориться, що зоопарк – це об’єкт природно-заповідного фонду і науково-дослідна установа.
Новим директором зоопарку після звільнення О. Толстоухова може стати Євген Кирилюк, який вже перебував на посаді Генерального директора зоопарку в 1998-2006 рр. Через декілька тижнів планується підписання інвестдоговору на будівництво океанаріуму на місці недобудованого приміщення для мавп. Варто відзначити, що Кирилюк не проти океанаріуму в зоопарку.
«Удар» уважно моніторить проблему та закликає КМДА не піддаватися на авантюру, не лобіювати інтереси фірм, що утримують дельфінів та взяти під захист територію Київського зоопарку загальнодержавного значення. А якщо в інвесторів є гроші, то чому б їх не спрямувати на ремонт приміщень для мавп та птахів? Реконструкція цих найпроблемніших експозицій зоопарку залишила б добру славу і про інвесторів, і про міську владу.
Олена Хвиля, Всеволод Київський
