Вже багато років триває скандальне правління низки директорів Київського зоопарку без позитивних результатів для добробуту тварин. Ускладнюються хронічні проблеми цієї комунальної організації. У 2014 році керівництво зоопарку вигадало тоталітарне ноу-хау: кишенькову громадську раду та вигнання «інакомислячих».
Керівництво Київського зоопарку з кінця 2013 року висить на волосині від ганебного звільнення. Докладніше про це читайте у зверненнях громадських активістів.
Тепер воно вдалося до сучасних піар-технологій: 19 березня 2014 року нашвидкуруч утворило громадську раду, куди увійшли дуже толерантні до справ зоопарку особи. Прикметна риса цього новоутворення: її очолив одіозний колишній мер Києва Олександр Омельченко. Той самий мер, що спотворив лик Києва, поклавши початок ущільненій забудові за рахунок історичних будівель і зелених зон.
Під час створення цієї громадської ради були проігноровані будь-які демократичні засади. Вона була створена тишком-нишком. Про її скликання повідомили лише «своїм» організаціям і розіслали повідомлення по закритій розсилці УНІАН. Інформація про скликання цієї ради була розіслана аж у останній день напередодні ради. У зоопарку, куди телефонували активісти, навіть у день проведення цього втаємниченого зібрання «нічого не знали».
При скликанні цього органу обійшли увагою тих громадських активістів, які вже не перший рік цікавляться питаннями зоопарку, зокрема добробутом тварин, і докладають зусиль для викорінення корупції. Це – Спілка вільних журналістів «Природа над усе», Громадянська кампанія «Форум порятунку Києва», ГО «Давайте разом», координаційна рада адвокатів тварин України «Інформаційно-аналітичне бюро». Про круглий стіл, де засідатимуть «свої» громадські об’єднання, згадані організації дізналися випадково і потрапили на захід завдяки добрій волі Сергія Садового, директора Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА.
Там були помічені знайомі у негативному сенсі обличчя. Серед лояльних до керівництва зоопарку першу скрипку вів Арсеній Пушкаренко, помічник-консультант народного депутата України від партії «Батьківщина» Андрія Павловського, який виступив фактично адвокатом Кирилюка. Хоча ще зовсім недавно він тричі пікетував зоопарк й не соромився нецензурно лаятись в мегафон у бік керівництва й прес-служби зоопарку персонально. Ось такі метаморфози відбуваються з такими, прости Господи, активістами.
Через тиждень, 27 березня, деякі з представників «хорошої» громадської ради були помічені на ініційованій активістами зустрічі з головою Київської міської державної адміністрації Володимиром Бондаренком. На ній громадськість поставила питання руба: звільнити генерального директора Київського зоопарку Євгенія Кирилюка. «Хороші» вдали, що вони «поза всіма конфліктами».
19 березня активісти Віталій Черняховський, Віталій Бернадський та Олег Андрос увійшли до складу громадської ради й утворили там свого роду опозицію. Однак складнощі «діалогу» розпочалися майже відразу. На друге засідання громадської ради 29 березня прибула журналістська група телеканалу «1+1», однак її… не пропустили до зали в адміністративному корпусі. Дар’я Шурига, яка називає себе прес-секретарем Київського зоопарку, була присутня на засіданні, однак не виконала своїх обов’язків щодо допуску ЗМІ.
Тим часом учасники ради мали насолоду слухати такі перли пана Омельченка, як «Ми – сім’я. Не треба виносити сміття з сім’ї!» та пана Кирилюка: «В зоопарку все було б добре, якби не Комарова [начальник відділу по зв’язках із громадськістю. – Ред.], Григор’єв [начальник науково-просвітницького відділу. – Ред.] та деякі зоозахисники з журналістами». Врешті-решт Омельченка було обрано головою громадської ради, Віталія Черняховського і Тетяну Швець – заступниками голови.
Олег Андрос, заступник голови Спілки вільних журналістів «Природа над усе», коментує: «Обрання головою громадської ради Омельченка – це фарс і знущання. Адже з його вини я та мої колеги вистояли біля Київської міської ради та інших інстанцій десятки антизабудовних пікетів та провели не один рік в судах проти забудови. Смішно було чути перед засіданням ГР, як пан Кирилюк виправдовує експлуатацію дельфінів і дельфінотерапію, яку скоро запровадять у зоопарку комерсанти з ТОВ «Подих природи». Однак мені стало вже не смішно, коли Анжеліці Комаровій керівництво оголосило догану за те, що вона допустила знімального групу Першого національного на територію кормокухні, виконуючи свої безпосередні посадові обов’язки. Нагадаю, що Комарова, яка є також громадським активістом, не побоялася сказати правду про події у зоопарку, зокрема, написала про них розлогу статтю. Пресинг торкнувся і Сергія Григор’єва, який, за словами Кирилюка, «очорнює» зоопарк. І ми засуджуємо Кирилюка за ці прояви тоталітаризму».
Віталій Черняховський стверджує: «Євгеній Кирилюк подзвонив до мене 3 квітня й запросив на зустріч колективу зоопарку із Володимиром Бондаренком. При цьому він звернув увагу, що А. Комаровій має бути не лише оголошена догана, але вона має бути звільнена із зоопарку. Кирилюк вважає, що будь-які статті її авторства, що містять критику в бік зоопарку, мають узгоджуватися із ним. Однак він забув, що ці статті вона пише у вільний від роботи час і як приватна, а не посадова особа. Отже, Кирилюк погрозами звільнення прямо порушує право своєї співробітниці на свободу слова. Згадаймо також незаконні зобов’язання про «нерозголошення комерційної таємниці», які Кирилюк змусив підписати співробітників зоопарку влітку 2013 року».
Апофеозом тоталітаризму стала зустріч голови КМДА Володимира Бондаренка з колективом. На неї прийшов Віталій Черняховський і, сидячи у першому ряді актової зали, розгорнув плакат із зображенням слоника Хораса і написом «Я тварина, що повністю залежить від вас, люди!». Помітивши це, декілька співробітників зоопарку стали кричати «Ганьба!», а потім грубо виштовхали активіста із приміщення, плакат вони розірвали.
Віталій Черняховський стверджує: «У нападі найактивніше брали участь голова офіційної профспілки зоопарку Ігор Довгий, начальник відділу кормової кухні Ніна Сапожнік (яка ініціювала вищезгадану скаргу на Комарову) і начальник відділу з прибирання території Цибулько. За цим варварством спокійно спостерігав вже згаданий Арсеній Пушкаренко, який ще й схвалив таку хамську поведінку й звинуватив мене у «продажності». Присутні співробітники зоопарку не зробили нічого, щоб перешкодити бійці – наприклад, поруч був присутній заступник гендиректора Ігор Марійчук. Я викликав міліцію, по факту нападу складено протокол».
Олег Андрос заявив: «Події п’ятниці, 4 квітня, показали, що будь-які переговори з нинішнім керівництвом зоопарку не мають сенсу і зайшли в глухий кут. Ми, громадські організації Києва, про яких «забули» під час створення Громадської ради, виступатимемо й надалі як експерти, що висловлюють цілісне бачення розвитку зоопарку. Будемо готувати і втілювати Стратегію розвитку зоопарку, якщо КМДА піде нам назустріч й усуне нинішнє керівництво. А поки ми не хочемо мати нічого спільного із дирекцією зоопарку, що утверджує сталінщину і тоталітаризм: незгодних співробітників звільняють і пресують доганами, «неблагонадійних» громадських активістів варвари виштовхують з відкритих зустрічей. Я засуджую такі дії керівництва та окремих співробітників зоопарку та оголошую про свій вихід з кишенькової громадської ради Київського зоопарку. Мені прикро, що її членами є деякі шановані люди, зокрема вчені та громадські діячі. Я закликаю їх порвати з цією сміховинною структурою, створеною задля прикриття оборудок у зоопарку.
Загалом апеляція до «думки колективу» – це старий метод тоталітарного керівництва. Насправді верховенство права не є верховенством думки натовпу. У зоопарку є чесні співробітники, але їхній голос тоне у істеричних криках натовпу, які ми почули 4 квітня, і мовчанні більшості заляканих».
Активісти продовжуватимуть пікетувати голову КМДА Володимира Бондаренка з вимогою звільнити Євгенія Кирилюка та його заступників.
Триватиме також рішучий спротив побудові у зоопарку океанаріуму з дельфінами. Це передусім будуть судові процеси, не виключені й нові акції протесту. Громадська кампанія проти комерційної експлуатації дельфінів оголошує 2014 рік роком вигнання дельфінаріїв із Києва та із зоопарку зокрема.