У 2016 році наша громадська ініціатива стала громадською організацією. А наш проект “Зоокоти”, який до того мав науково-юридичне обгрунтування в наших листах до вже трьох директорів Київського зоопарку, був описаний у важливому документі – проекті створення Котячого містечка на території зоопарку. Його ми подали на розгляд КМДА 12 жовтня 2016 р.
Публікуємо повний текст проекту. Він відкритий для доповнень! Особливо цінним є світовий досвід адопції котів свійських (felis silvestris) у зоопарках та установах природно-заповідного фонду.
№ 1/12.10.2016
Заступнику директора
Департаменту міського благоустрою
та збереження природного середовища
– начальнику управління екології та природних ресурсів
Мальованому А. М.
Громадської організації «Спілка вільних
журналістів «Природа над усе»
ЗВЕРНЕННЯ
Концепція програми
«Котяче містечко у Київському зоопарку»
І. Вступ
На території Київського зоопарку проживає до 70 котів. З 2010 року частина тварин знаходяться під опікою Спілки вільних журналістів «Природа над усе».
В рамках Київської міської програми гуманної регуляції безпритульних тварин (прийнятої Київрадою у 2007 р.) [1], та з огляду на правовий захист тварин (Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» [2], Європейська конвенція про захист домашніх тварин, ратифікована Законом України № 578-VII (578-18) від 18.09.2013 [3]) діє проект «Допомога котам Київського зоопарку», який широко висвітлюється в соціальних мережах та має підтримку в міжнародних спільнотах з захисту тварин. З 2012 р. діють сторінки на Facebook та Вконтакті “Допомога котам Київського зоопарку”: https://www.facebook.com/groups/zoocats/ https://vk.com/zoocats
З огляду на реорганізацію Київського зоопарку, у зв’язку з підготовкою поновлення його членства в ЄАЗА та враховуючи великий обсяг території зоопарку, пропонуємо два варіанти нового формату утримання котів свійських на території зоопарку.
1. Експозиція «Котяче містечко» за прикладом контактного зоопарку, який протягом тривалого часу діє на території зоопарку та користується попитом у відвідувачів.
Ця експозиція слугувала б місцем відпочинку відвідувачів зоопарку й безпосереднього контакту людей з тваринами. Важливою є не лише розважальна, а й пізнавальна складова: лекції про котячих, кінопокази, екскурсії для різних вікових груп. Доцільною також є присутність там митців (художників з мольбертами, які малюють котів, фотографів, музикантів, що виконують тиху музику (на скрипках, гітарах, флейтах, арфах)).
В такому місці можна облаштувати й котокафе, що приносило б додатковий прибуток зоопарку і забезпечило б самоокупність цього проекту. Для прикладу, котокафе працює в Харківському зоопарку і є його додатковою окрасою, у світі існування таких закладів є трендом і туристично привабливою окрасою міст (Японія, США, країни Європи). Світова практика – це заснування котокафе як соціальних центрів для влаштування безпритульних тварин у добрі руки, популяризації ідеї допомоги котам.
Безумовно, у разі облаштування котокафе на території експозиції «Котяче містечко» воно має повністю відповідати санітарно-епідеоміологічним нормам.
2. Центр допомоги тваринам без доступу відвідувачів. З тваринами мають контакт виключно окремі співробітники зоопарку та волонтери СВЖ «Природа над усе» та інших громадських організацій, які висловили ініціативу допомогти котам.
Обидва варіанти мають за мету наступне:
– ізоляцію котів від колекційних тварин зоопарку;
– облік, контроль за народжуваністю, вакцинація, спрощення годування і лікування котів.
У разі реалізації першого варіанту передбачається прибуток для зоопарку, задоволення потреб відвідувачів у безпосередньому контакті та спілкуванні з тваринами.
ІІ. Мета
Метою створення експозиції «Котяче містечко» є ознайомлення відвідувачів зоопарку із життям одного із найулюбленіших людьми видів ссавців – Felis catus (кота свійського) шляхом спостерігання за тваринами у напіввільних умовах життя з елементами контакту.
Кіт свійський є одним із найрозповсюдженіших видів домашніх тварин, що свідчить про неабияку прихильність людства до цього виду. Кіт супроводжує людину в найрізноманітніших, часто екстремальних життєвих ситуаціях.
Необхідність експозиції викликана відсутністю в Києві та області притулків, здатних прийняти котів. Наголошуємо, що експозиція «Кіт свійський» жодним чином не є притулком для тварин у розумінні «місця, яке поповнюється тваринами з-поза меж зоопарку». Приміщення, яке ми пропонуємо, діятиме виключно для котів, знайдених на території Київського зоопарку. Функцію загальноміського притулку виконуватиме паралельно (після його побудови) муніципальний центр допомоги тваринам, який належатиме Київсьміськдержадміністрації (запланований на вул. Автопарковій у Дарницькому районі м. Києва).
ІІІ. Основні вимоги щодо утримання
Нами було проаналізована доступна в Інтернеті інформація щодо стандартів утримання кота свійського в притулках. Особливо цікавим є документ з рекомендаціями й визначеними параметрами архітектури будинків для утримання котів – англомовне «Керівництво по стандартам догляду в притулках для тварин» («Guidelines for Standards of Care in Animal Shelters»), підготовлене Американською Ветеринарною Медичною Асоціацією (The American Veterinary Medical Association, AVMA) [4]. Також інформативним є прецедентне право США, зокрема закони окремих штатів (наприклад, Колорадо [5]), які зібрані на сайті Юридичного центру законодавства про тварин Університету штату Мічиган [6]. Там, однак, містяться більш загальні рекомендації щодо утримання котів, без параметрів температури та ін., тож за еталон ми будемо брати саме згадане «Керівництво…».
Перш за все, «Керівництво…» та багато інших базується на «5 свободах домашніх тварин (companion animals)», визначених Радою з добробуту фермерських тварин (Farm Animal Welfare Council) у 2009 р. Концепція п’яти свобод виникла з Доповіді Технічного комітету Великобританії і спершу стосувалися лише сільськогосподарських тварин. Ці принципи і відповідні заходи щодо добробуту тварин актуальні для всіх видів тварин.
• Свобода від голоду й спраги.
Це вільний доступ до свіжої води та їжі для підтримки здоров’я і бадьорості.
• Свобода від дискомфорту.
Створення належного середовища, в тому числі житла та зручного місця для відпочинку.
• Свобода від болю, травм або хвороби.
Запобігання, експрес-діагностика і лікування.
• Свобода нормальної поведінки.
Забезпечення достатнього простору, належних умов і наявності тварин такого ж виду.
• Свобода від страху і стресу.
Забезпечення умов і лікування, які дозволяють уникнути психічного страждання.
Коти, які будуть представлені в експозиції, мають вільно пересуватись по відведеній чітко обмеженій території, а не утримуватися в вольєрах. Перебування кожного кота в приміщенні чи на вулиці залежить виключно від бажання конкретної тварини.
Місце утримання тварин повинно бути оснащено таким чином, щоб забезпечити необхідні котам простір, температурно-вологісний режим, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем. Температурний режим – від +15 до +26 градусів по Цельсію, нижче цієї точки потрібен обігрів, вище – охолодження (згідно «Керівництва…» [6]).
Тобто для створення комфортного середовища для проживання котів необхідно мати стаціонарний будинок із опаленням у холодний період року, що провітрюється у теплий період року. Для дотриманні санітарно-гігієнічних норм в будинку має бути обов’язково вода та каналізаційний відвід.
Будинок має складатись із кімнати для карантинного перебування тварин (площею не менше 10 кв. м) , кухні (площа 10 кв. м), обладнана газовою чи електричною плитою та холодильною установкою, приміщення для миття посуду (площа не менше 3 кв. м) та декількох основних кімнат для перебування тварин. Кімнати для перебування котів мають бути обладнані лежанками різноманітних форм, а також зонами годування тварин.
Площа кімнати має бути не меншою ніж 50 кв. м. В такому приміщенні може одночасно комфортно перебувати до 20 тварин. З урахуванням психології котів необхідно створити декілька основних кімнат, оскільки коти можуть ворожо ставитись один до одного і в одну кімнату будуть заходити тільки ті тварини, які мають дружнє ставлення один до одного. З урахуванням кількості котів на території зоопарку основних кімнат має бути не менше трьох. Для економії площі пропонуємо облаштовувати декілька ярусів у приміщенні.
Для досягнення мети даної програми територія, відведена для представлення експозиції «Котяче містечко», має складати не менше ніж 0,25 га.
На відведеній території можуть бути установлені різноманітні будиночки (кількаповерхові чи кількаярусні) для денного відпочинку котів, а також бесідки, лавки, невеличка водойма з фонтаном тощо, що надало б естетичнішого вигляду експозиції та привабило б відвідувачів.
На нашу думку, доцільно об’єднати проект «Котяче містечко» з проектом створення центру реабілітації диких тварин.
Список використаних джерел
1. Київська міська програма гуманної регуляції безпритульних тварин (затверджена Рішенням Київської міської ради № 1080/3913 від 25 жовтня 2007 року).
2. Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження».
3. Європейська конвенція про захист домашніх тварин, ратифікована Законом України № 578-VII (578-18) від 18.09.2013.
4. West’s Colorado Administrative Code. Title 1200. Department of Agriculture. 1201. Animal Industry Division. 8 CCR 1201-11. Rules and Regulations Pertaining to the Administration and Enforcement of the Pet Animal Care and Facilities. Act Джерело.
5. Сайт Юридичного центру законодавства про тварин Університету штату Мічиган. https://www.animallaw.info/
7. Закон України «Про ветеринарну медицину».
8. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
8. Наказ Державного комітету ветеринарної медицини України «Про затвердження ветеринарно-санітарних вимог до утримання тварин у притулках» від 15.10.2010 р №438; Ветеринарно-санітарні вимоги до утримання тварин у притулках.
9. Наказ Державного комітету ветеринарної медицини України «Про затвердження «Положення про притулок для тварин» від 15.10.2010 р № 1016/18311.
