Від редакції. Ми не в усьому поділяємо думку авторки, особливо в частині впливу земснарядів на довкілля. Зокрема, поширеною є практика діяльності земснарядів на територіях природно-заповідного фонду (ПЗФ), що заборонено чинним законодавством і справляє руйнівний вплив на екосистеми. За незаконний видобуток піску в заказнику (зокрема, на Жуковому острові, одній із найцінніших територій Києва) передбачено покарання від одного до трьох років за статтею 252 Кримінального Кодексу України: “Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду”. Окрім того, діяльність земснарядів прямо пов’язана з варварською забудовою берегів Дніпра котеджами нуворишів. Читайте, зокрема, матеріал сайту «Обозреватель» на цю тему: “Свободного доступа к Днепру почти не осталось – экологи“.
Наші колеги з ВГО “Національний екологічний центр України” Олексій Василюк та Олександр Соколенко протягом останнього десятиліття акцентували увагу на згубності земснарядів для довкілля, особливо на територіях ПЗФ. Ось лише деякі публікації:
Жуків острів розграбували на десять тисяч
Сьогодні почали нищити Жуків Острів!
Біля нацпарку “Голосіївський” знову крадуть пісок – екологи. ФОТО
Під Києвом незаконно видобувають і продають пісок – еколог. ФОТО
“Рукотворний” гідронамив на Десні загрожує питному водопостачанню столиці – екологи
Зіпсували острів
Под Киевом почти разрушен Ольгин остров – экологи
Жуков остров разбирают на песок
Песочная республика
Добыча песка и гравия
Активісти знайшли на Київщині 6 нелегальних піщаних кар’єрів
Прес-конференція на тему: «Нелегальний видобуток піску в Київській області. Хто заробляє та хто покриває нелегальний бізнес?».
2 грудня 2008 року у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект №3417, що передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за гідронамив. Багато в чому ця ініціатива викликана подіями в заповіднику «Жуків острів», на території якого заборонено будь–яку діяльність, що може мати негативний вплив на довкілля.
Резонансним було захоплення у 2009 р. природоохоронними активістами незаконного земснаряду на Жуковому острові. Про це, зокрема, читайте та дивіться тут:
04.06.09 – “Збережи старий Київ” захопили земснаряд на Жуковому острові
Як зупинити земснаряд (акція прямої дії)
Захоплення земснаряду: фоторепортаж + ексклюзивні подробиці
Активісти захопили земснаряд на Жуковому острові
Жуків острів: природа чи пісок?
Цю акцію ми повністю підтримуємо і закликаємо громадськість продовжувати таку практику зупинення беззаконня.
Також у 2009 р. зловмисниками, причетними до гідронамиву, було вбито активіста Олександра Гончарова, який боровся проти видобутку піску на Жуковому острові. Читайте про це тут:
Куди веде розслідування вбивства на Жуковому острові?
І ч. 2 статті на УП.
УБИЙСТВО КИЕВСКОГО ЭКОЛОГА: РАССЛЕДОВАНИЕ ВЕДУТ ЖУРНАЛИСТЫ
Щодо “перетворення Дніпра на найбільшу водну артерію” також є багато критики з боку природоохоронців. У 2017 р. екологічні організації Білорусі, України і Польщі оприлюднили заяву про згубні екологічні наслідки і підвищені інвестиційні ризики польсько-білоруського проекту «Е40» і закликають відмовитися від його реалізації, зосередившись на інших транскордонних проектах в сфері транспорту і логістики. Проект передбачає такі дії: прорити судноплавний канал через усю Припёять та Київське море; підняти весь радіоактивний мул; перекопати 1 біосферний заповідник; пустити танкери через 6 нацпарків і два десятки об’єктів Смарагової мережі. Такі «заходи з очищення», на нашу думку, неприпустимі.
Тож статтю Валерії Соколовської ми можемо розглядати лише як ознайомлення з думками капіталістів, які продукують земснаряди та здіснюють гідронамив – що ж, їх ми почули. Звертаємо увагу, що позиція згаданого у статті міжфракційного депутатського об’єднання “За розвиток річок України” цілком може бути заангажована на користь виробників земснарядів.
У статті Валерії також у відверто критичному ключі згадані імена активістів, які є опонентами земснарядів. Задля об’єктивності ми закликаємо висвітлити і їхню позицію.
Також ми дуже зацікавлені у думках експертів щодо проблеми використання земснарядів на водних об’єктах.
***
Проблеми екологічного стану річки Дніпро непокоять громадськість вже не перший рік. Чистота його води викликає занепокоєння, Дніпро міліє та в теплу пору року помітно замулюється. Час бити тривогу? Так! Але якщо кілька років тому природоохоронна діяльність була прерогативою ентузіастів, сьогодні в екологічні проблеми активно втручаються сторонні організації, зокрема – ГО «Стоп корупції». Не маючи відповідного досвіду та знань, його представники збивають не обізнаних в екологічних проблемах громадян з пантелику гучними гаслами та акціями, які більше нагадують шоу, ніж серйозну працю по відновленню Дніпра.
Дніпро перегородили греблями для отримання електроенергії. Найбільша річка Європи втратила власний перебіг і не в змозі змити все те, що потрапляє в неї разом з побутовими і виробничими стоками і сливами. Але ж по берегах Дніпра стоять мегаполіси, металургійні і хімічні гіганти…
Мета цієї статті – розібратись в розмаїтті проблем забруднення Дніпра і розповісти, як позбулися водних негараздів в інших країнах. Бо для того, щоб розробити та впровадити єдину програму оздоровлення та відновлення Дніпра, потрібно дослідити велику кількість факторів, які негативно впливають на ріку.
Почнемо розгляд з такого питання, як обміління Дніпра. На те, що він мілішає, звернули увагу ще в минулих роках. Зокрема, Гідрометцентр України надавав таке пояснення: «Крім сухого і жаркого літа, радикальний вплив на зменшення водності водойм істотно нижче нормативного рівня надали кліматичні чинники, які діяли ще протягом осені-зими 2014 року… Також мало опадів випало протягом зими 2014-2015 років, і в результаті поєднання таких несприятливих умов весняний період 2015 роки практично на всіх річках України виявився маловодним з дуже низькими максимальними рівнями і витратами води». А колишній директор Гідрометцентру Микола Кульбіда додав: «Температура липня і серпня в Україні за останні 25 років зросли десь на 2-2,5 градуса. Кількість жарких днів збільшується. Причина такої ситуації – не одна. Це можуть бути і природні цикли, які накладаються на антропогенну діяльність, і людська діяльність сприяє тому, що підвищується парниковий ефект».
Аналогічне обміління річок спостерігається не лише в Україні. Зокрема, рівень води в головній польській річці в районі Варшави впав на 70 сантиметрів – подібного тут не траплялося вже 200 років. Та це не найгірше, бо жителі сел можуть гуляти по колишньому руслу ріки, яке зовсім обміліло. Що спричинило таке обміління рік? Своє бачення є у білоруського вченого-кліматолога, академіка НАН Володимира Логінова: «Винне в обмілінні річок глобальне потепління і, в першу чергу, зміна погоди в далекій Арктиці. Там теплішає значно швидше, і скорочення різниці температури між північчю і екватором якраз і викликає аномальні явища. І їх число останнім часом тільки збільшується. Наприклад, на території європейських країн СНД в період з 1881 року зафіксовано 29 великих посух, але з них 20 довелося на останні 50 років».
Тож, обміління та забруднення Дніпра – проблема, на яку впливає ціла низка факторів.
“Вода в каскаді Дніпровських водосховищ нагадує коктейль зі всієї таблиці Менделєєва» – стверджують деякі дослідники. Олександр Чистяков, голова Асоціації рибалок України, просто жахає (див. відео): «Береги хаотично забудовуються, знищуючи природні нерестовища, заплавні луки, протоки, острови …». Але головну загрозу екосистемі Дніпра пан Чистяков вбачає у роботі земснарядів, які нібито змінюють ландшафт дна і конфігурацію берегової лінії. Ніби земснаряди, замість того, щоб очищати та поглиблювати замулені місця Дніпра, лише видобувають пісок.
Олександр Чистяков (на фото — зліва; є пост у соцмережах про нього як дуже одіозну людину, але стаття не про нього) – не єдиний, хто ретельно позує перед телекамерами. Наприклад, є такий Богдан Хмельницький (праворуч), координатор громадського об’єднання «Стоп корупції», який теж впевнений в тому, що усі біди Дніпра від земснарядів та ще від автомийниць (див. відео). Та хіба в тому, що Дніпро обмілів, винні лише підприємства, які займаються очищенням дніпровської води або миють авто?!
Обміління – зовсім не унікальна проблема. З подібним феноменом вже не один рік працюють зарубіжні екологи та державні установи. Тому краще не слухати гучні гасла “активістів”, а вивчити тверезий та науковий досвід інших країн.
Мабуть, всі читачі знають про страшну аварію на Чорнобильський АЄС, та мало кому відомо, що того ж року сталась ще одна техногенна катастрофа – спалахнули склади фармацевтичної корпорації «Sandoz». Пожежа призвела до отруєння річки Рейн, яка і до того не відрізнялась чистотою води. Проте пожежа стала відправною крапкою на важкому шляху відновлення та відродження Рейна. По-перше, справу по очищенню води взяла під суворий нагляд державна влада; по-друге, було запроваджено регулярний моніторинг за тим, що потрапляє у воду.
Лише в одній Швейцарії сьогодні діє сім контрольно-моніторингових станцій. Проби води беруться щодня, потім їх відправляють в лабораторію, де аналізують, використовуючи, зокрема, мас-спектрометр з дуже високою роздільною здатністю. З початку 2012 року на ньому можна перевірити воду на наявність понад 300 речовин. До справи по очищенню води також долучились і місцеві активісти-екологи. Один з них, експерт-еколог від кантону Базель, Пауль Свобода стверджує, що якість води в Рейні в останні роки значно покращився. «Це видно по проведеним нами вимірам. Є речовини, вміст яких не тільки знижується, а й більше взагалі не виявляється, наприклад, небезпечний гербіцид “атразин”, який заборонений в Німеччині з 1991-го, а в Швейцарії з 2012-го року», – додає він. Але, екологічні проблеми все ж не вирішені остаточно, бо 55% відсотків електроенергії Швейцарія отримує завдяки ГЕС, які перешкоджають вільному пересуванню води та не дозволяють рибам вільно рухатись по Рейну. І це не найгірше, бо час від часу ГЕС запроваджують гідропікінг або штучні повені, у Швейцарії від таких штучних повеней страждають до 1 тис. км водних артерій. «Довкілля платить за це дуже високу ціну. Риби та інші водні мешканці або викидаються на берег і гинуть, або виносяться течією в інші місця, нерестовища руйнуються, місця проживання річкових тварин знищуються, температура води змінюється », – говорить експерт з питань охорони водних ресурсів Дієго Тонолла. І знову до справи долучається громадськість: екологічна організація «ProFisch Alpenrhein» б’є на сполох. Вона описує ситуацію з повенями як катастрофічну. Деякі заходи, покликані покращити становище вже розроблені та активно обговорюються, але результатів очікують не раніше 2030 року – і це в одній з найбагатших країн, яка до того ж не втягнута у воєнні дії.
А ось і ще один приклад очищення річки – Дунай в XX столітті був забруднений настільки, що став просто непридатний для забору води з метою побутового використання, не кажучи вже про те, щоб ловити в ньому рибу. Потрібні були зміни, але катастрофічне забруднення Дунаю припало на ті роки, коли Угорщина втратила підтримку держав Варшавського договору, влада не мала грошей на вирішення екологічних проблем. Але, як то кажуть, було б бажання – Угорщина взяла кредит під пільгові відсотки у Євробанку. Є такий пункт – якщо кредит витрачається за цільовим призначенням на підвищення екологічної безпеки регіону Європи, держава отримує можливість часткового погашення цієї суми з бюджету відповідної структури ЄС. Отримані кошти під наглядом влади були використані не тільки на будівництво сучасних фільтрів на підприємствах, які зливають воду в русло Дунаю. Новий очисний комплекс займається очищенням безпосередньо – тобто, сучасні потужні насоси забирають воду з русла і направляють її на спеціальні очисні комплекси, з яких вода вже чистою знову повертається в річку. Зараз під очистку річкової води виділено площу 10.000 квадратних метрів, на якій був створений спеціальний шар green surface, схожий в розрізі на листковий пиріг з природних ґрунтових та штучних фільтруючих шарів, найнижчий шар насичує очищену воду необхідними природними мінералами. Втім, навіть цих зусиль недостатньо для остаточного відновлення якості води – угорські екологи стверджують, що придатною для вживання вода Дунаю стане не раніше, ніж через 3-5 років і то при умові подальшого будівництва та використання очисних споруд.
З наведеним прикладів стає зрозумілим, що ні Швейцарія, ні Угорщина, ні інші європейські країни не забороняли діяльність земснарядів і автомийниць.
Якщо цікаво, давайте розглянемо, що таке земснаряд, діяльність яких, як стверджують деякі популісти-активісти, загрожує Дніпру. Принцип роботи земснарядів по вилученню ґрунту з дна акваторії полягає у всмоктуванні з дна акваторії суміші частинок грунту з водою, званої пульпою. Основний робочий орган земснаряда – відцентровий насос, який створює вакуум і всмоктує пульпу через пристрій, яке може змінювати своє положення (опускатися або підніматися) за допомогою підйомного пристрою. Потім пульпа надходить в грунтовий насос, який подає її в напірний ґрунтопровід. Саме за допомогою грунтового насоса відбувається всмоктування з дна частинок грунту з’єднаних з водою, після чого він перекачує ці частинки по трубах на берег, або ж в шаланду, яка ще має назву грунтоовозна баржа.
В усьому світі земснаряди використовують для видобутку піску, доставки пульпи до місця скидання, підводної розробки порід і розчищення дна річок, а не забороняють їх діяльність. Якщо це станеться, Дніпро може ще серйозніше постраждати від замулювання. Скоріше за все, читачі бачили, що відбувається з ставками, якщо їх періодично не чистять – кілька років і на місці колишнього ставка, де грали діти та ловили рибу утворюється смердюче болото. Звісно, що Дніпро не перетвориться на болото так швидко, це може статись за життя не одного покоління, але результат буде саме такий.
Проте, активісти-популісти зі «Стоп корупції» закликають заборонити земснаряди. Хоча доказів того, що земснаряди насправді завдають катастрофічну шкоду річці, у них немає. Більш того, не проведена жодна експертиза та/або експертне дослідження. На підставі чого ж забороняти діяльність земснарядів?
Автор впевнена: діяльність земснарядів зовсім не перше та не найбільш принципове питання у відновленні Дніпра. Власне, як і автомийки, хоча певні порушення екологічного законодавства в їх діяльності можуть бути. Та головна біда в тому, що держава усунулась від вирішення складних та болючих екологічних питань та не зацікавлена в тому, щоб надати діловим колам та бізнес-структурам можливість перетворити Дніпро на одну із найбільших водних артерій Європи!
Тож, краще таке, не ідеальне очищення води земснарядами, ніж взагалі ніякого. Це, однак, не означає, що робота українських земснарядів не потребує поліпшення. Потрібно і можливо запроваджувати сучасні земснаряди (наприклад, такі як «Watermaster»): високі показники екологічної безпеки під час виконання робіт дозволяють цій техніці брати участь в проектах на територіях природних заповідників і акваторії водосховищ. Але, перш за все, необхідна єдина програма по очищенню Дніпра, розроблена під наглядом влади, яка зараз відсторонилась від вирішення проблеми. Треба, щоб працювала система високих штрафів як за забруднення промисловими підприємствами, так і за викидання сміття в ріку приватними особами. Окрім цього, необхідно регламентувати участь в програмі і бізнес-структур, звісно за умови дотримання ними природоохоронного законодавства та після проходження екологічних експертиз.
Попри всі проблеми та негаразди, ми можемо і повинні відродити Дніпро. Народний депутат Андрій Вадатурський, член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, глава міжфракційного депутатського об’єднання “За розвиток річок України”, наприклад, вважає, що Дніпро зможе досягти міжнародних стандартів навігації за підтримки політики сусідства ЄС і реалізації Угоди про асоціацію. Таким чином не лише відродити Дніпро як транспортну артерію, а і провести відповідні заходи щодо очищення води. Але для всього цього потрібен зважений, науково підтверджений підхід, а не гучні гасла активістів-популістів.
Валерія Соколовська,
спеціально для Спілки вільних журналістів «Природа понад усе».
